Єпископ Адам Бондарук покінчив життя самогубством

3200

Відомий п’ятидесятницький єпископ Адам Бондарук, старший пастор церкви “Віфанія” в Сакраменто, Каліфорнія, помер страшною смертю – він покінчив життя самогубством. Про це ”В Слов’янському Сакраменто ” повідомили в офісі коронера округу Сакраменто. Бондарчук довгий час очолював Союз християн віри євангельської Америки, який сам же і заснував.

РУССКИЙ | ENGLISH

Згідно потрапив до редакції «Слов’янського Сакраменто» розслідування коронера, 79-річний єпископ був знайдений повішенний 14-го серпня минулого року в Сакраменто. (Документ коронера також опублікований у цьому відео).

Як йдеться в повідомленні коронера округу, Адам Бондарук повісився в неділю, о 7:39 ранку за допомогою кабелю у дворі своєї резиденції. “Покійний, 79-річний чоловік, помер на території свого будинку. Він був виявлений 14-го серпня 2022 р. повісився за допомогою дроту на задньому дворі. Проведене розслідування відкинуло припущення на рахунок підозрілих обставин або вбивства. Виходячи з обставин та причини смерті, причина [смерті – SlavicSac.com] вказана як самогубство”. В остаточному резюме коронера зазначено, що ідентифікація «почесного єпископа» була проведена за відбитками пальців.

Адам Бондарук був похований на кладовищі церкви “Віфанія” 20-го серпня 2022 р. у 2020 р. він перехворів коронавірусом, в цей же час влада округу Сакраменто виявила в церкві “Віфанія” або в асоційованих з нею структурах понад 70 заражених COVID-19.

Як раніше повідомляв “Слов’янський Сакраменто”, в 2015 р. один з синів єпископа Бондарука, Петро Бондарук, отримав 6 років федерального ув’язнення за шахрайство у сфері нерухомості. До цього дня він перебуває у в’язниці в штаті Джорджія. 51-річний Петро Бондарук має надзвичайно багате кримінально минуле: він не раз відбував покарання в американських виправних установах і навіть, схоже, притягувався до відповідальності ще в СРСР. Якийсь час йому загрожувала депортація зі Сполучених Штатів і він залишився в Америці тільки завдяки тому, що його батьківщина, Естонська РСР, зникла з карти світу, і його просто було нікуди депортувати.

Інші діти Бондарука, зокрема, Тім, Марк і Андрій Бондарук в різний час проходили у кримінальних справах в регіоні Сакраменто.

В останні кілька років Адам Бондарук зумів “засвітитися” в декількох великих скандальних історіях, одна з яких трапилася в Україні, в якій фігурувала сім’я “місіонерів” Романа і Анни Скоць, а також п’ятидесятницький єпископ Михайло Паночко. Інша неприємна історія сталася в Портленді, де, за словами тамтешнього пастора Василя Вакульського, “єпископ” Бондарук погрожував забрати у нього церкву.

Варто відзначити, що в колах слов’янського п’ятидесятництва Адам Бондарук вважається таким собі духовним гуру, батьком слов’янського п’ятидесятництва в Америці. При цьому варто підкреслити, що згідно з віровченням самих п’ятидесятників, душа самогубці відправляється прямо в пекло. Старший пастор церкви “Віфанія” Іван Гаврилюк від коментаря відмовився, а єпископ Союзу ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ Америки Сергій Хомич на прохання “Слов’янського Сакраменто” прокоментувати смерть Бондарука не відгукнувся. Тим часом, на сайті GoFundMe триває збір грошей на Похоронні витрати для покійного пастора. Якийсь Наз Кулинич з Сакраменто зібрав $ 15 тис.

“Багато людей вплинули на моє життя, а найсильніший вплив справив на мене пастор Адам Бондарук. Пастор Бондарук був не тільки моїм батьком і найкращим другом, а й пастором моєї церкви і моїм ментором. Пастор Бондарук справив величезний вплив на тисячі людей, особливо в слов’янській громаді в районі Сакраменто», – говорить Наз Кулініч, присвячуючи даний збір пам’яті релігійного діяча від імені Бена Бондарука.

Адам Бондарук народився в 1942 р.в селі Сенявка, Волинської області України, де згодом став пастором п’ятидесятницької церкви. З 1973 р. по 1988 р. родина Бондарука проживала в Естонській РСР, де Адам Семенович очолював п’ятидесятницьку церкву в Кохтла-Ярві. У 1989 р сім’я Бондарука з 10 дітьми і батьками єпископа емігрувала в США, в штат Массачусетс, а потім – до Каліфорнії, в місто Сакраменто, де і проживає донині.

Руслан Гуржій, SlavicSac.com